Година реквієм: " Розіп’ята душа на Хресті всевишньої печалі"

Пекельні цифри та слова
У серці б’ють, неначе молот,

Немов прокляття ожива
Рік 33 -й...
Голод...     Голод!
Далекий 33-рік
Б’є невгамовним болем в груди,
Свіча запалена горить
Ми мусим пам’ятати люди!

    Пам’ять  - нескінченна книга, в якій записано і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок в нашу історію вписано кривавим і чорним. Особливо вражаючі сторінки, де чорним шрифтом викарбовано слова                 " Голод", " Голодомор", 26 листопада - день вшанування загиблих у часи голодоморів.
   З цієї нагоди Поворська бібліотека -філія  провела годину реквієм:                " Розіп’ята душа на Хресті всевишньої печалі". Під час проведення заходу ведучі - Ващук Ольга та Сухацька Віра розповіли про страшні події 1932 - 1933 років.
   У 1933 році був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду лягло у могили - старих, молодих і дітей, і ще ненароджених у лонах матерів...
   Сонце сходило над вихололими за довгу зиму полями, а сідало за обрій кольору крові й не впізнавало землю. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертному сні.
   Довгий час трагічний голодомор в Україні був замовчуваний. На нього наклали " табу" здавалось навічно. Мовчали державні мужі, мовчали історики, мовчала преса. Та не можна було змусити мовчати всіх очевидців, які пережили цей жах і дивом залишились живими...В нашому селі Поворськ проживає очевидиця тих страшних подій Скулінець Ліля Хомівна. Вона пережила голодомор, війну. Довелось побачити, відчути на собі усі жахіття, тяжкі муки масового голодомору. Бог наділив її довгим віком, адже у серпні їй буде 90 років.
   Проникливо прозвучали вірші: " Вічний монолог", " Ти кажеш не було голодомору"
 Д. Білоуса та інсценізація  "...Загупало в двері прикладом..." П.Тичини у виконанні учнів Поворської школи Демчука Володимира, Степанюк Софії, Новарчук Саши, Новарчука Миколи та Кухарука Станіслава.

   Священником УПЦ Київського патріархату отцем Дмитром було відслужено поминальну панахиду по невинно убієнними.Усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв голодомору та запалили свічки.

  Хай у кожному місті і селі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом - уклінно припаде до їх могил, поставить свічку.

   Хай ця хвилина увійде в наші серця молитвою, очистить наші душі від зла...
   У бібліотеці діяла книжкова виставка:
 " Тільки з пам’яті пам’ять не стерти", де розміщені книги, які розповідають про жахливу сторінку в житті українського народу.