Дітям про Шевченка

Щовесни , коли тануть сніги
І на рясті прасує  «веселка»
Повні сил і живої снаги ,
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

   В бібліотеці – філії с. Поворськ для дітей дошкільного віку було проведено бесіду  : 
 « Дітям про Шевченка».
Саме в такий березневий  світлий час яскраво засяяла над Україною зірка Т.Г.Шевченка – пророка, поета , художника.
Сьогодні ми зустрінемося з великим українським поетом Т.Г.Шевченком. А чому саме зараз? Бо день народження і день смерті його стоять поряд   9 – 10 березня. Між цими двома березневими днями 47 років життя , яке стало славою і гордістю українського народу.

  Тарас Григорович Шевченко – великий син українського народу, видатний письменник нашої Батьківщини.

-У с. Моринці на Черкащині в хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник - це народилася дитина. Для пана - нова кріпацька душа, а для України - великий поет, буремний Тарас, незламний Кобзар. Це сталося більш як півтора століття тому, 9 березня 1814 року.
- Світлі дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса і принесло лихо в Шевченкову родину, - смерть матері. Мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло: сльози, бійки, сварки, образи і приниження.
На 12 році Тараса спіткало нове горе - раптово, простудившись у дорозі, помер батько.
- Доля привела 17- річного Тараса до Петербурга, пишної і величавої столиці Російської імперії, до міста, де він прожив у цілому 17 років, де сталися важливі події його, де він став художником і вільною людиною.
- 22 квітня 1838 року пан видав вільну своєму кріпаку Тарасові Шевченку. Це сталося завдяки відомим діячам живопису і літератури того часу: В. Жуковському, К. Брюллову, Є. Гребінці, В. Григоровичу,
А. Мокрицькому, які зібрали і заплатили за поета 2500 крб.
- Ще одна подія, знаменна не тільки в житті Тараса, а й важлива для всієї України, - вихід у світ книги віршів,, Кобзар” у 1840 р. Справді,
„Кобзар” належить до тих книжок, які найбільше друкують і читають у всьому світі. То святиня, національна Біблія України.
- За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали - 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров’я. Вирок царя мав означати й духовну смерть Кобзаря - йому заборонялося писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати - писав і малював, ховаючи у „ захалявні книжечки”.
- Через 10 років поета звільнили, він повернувся у Петербург, 1859 року ще раз, втретє і востаннє відвідав Україну. Хворий поет доживав свій страдницький вік у Петербурзі. Уже будучи хворим, видав український буквар для недільних шкіл, планував видати ряд підручників.
- Помер Т. Шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали на Смоленському кладовищі в Санки-Петербурзі. Але у травні цього ж року тіло великого Кобзаря було перевезене в Україну. З того часу 22 травня - День пам’яті поета, день національного трауру України.
Світлий нетлінний образ степової Чернечої гори - могили великого Кобзаря - став національною святинею.

Також діти розповідали відомі вірші поета .

  


До уваги  їх була розгорнута книжкова  поличка: 
« В душі народу - Кобзареве слово » .
Ще раз запрошуємо завітати до бібліотеки. Наодинці пройтися життєвим шляхом поета, а може й взяти його твори, з яких долинуть до вас слова Шевченка.