Година спілкування:" Без добрих книг душа черствіє"

         Сюрпризом для читачів  Поворської бібліотеки став роман В. Лиса " Соло для Соломії". Красуня, від якої не відвести очей, так говорили про Соломію. Петро і Павло згодні були на все, аби взяти її за дружину. А мати , що все життя страждала через помилку молодості, повчала дівчину: слухайся серця, а не розуму..., та  І. Корсака " Перстень Ганни Барвінок.", де описується велика любов та самовіддача .

 

   Гуменюк Н. Коханий волоцюга : повісті /  . – Харків:

   Клуб Сімейного Дозвілля , 2014 – 224 с .

       Романтичні, зворушливі та приголомшливі історії кохання від відомої письменниці!Вісім повістей про кохання, які пронизують кожне серце, зігрівають добротою і дарують спокій та гармонію. У кожного з нас є історія, переживши яку розумієш, що вже ніколи не будеш таким, як раніше. Книжка — це спогади про життя і роздуми про кохання, які допоможуть зрозуміти себе і навчитися пробачати...Він любить дикий присмак мандрів і понад усе цінує волю, але з усіх усюд знову і знову повертається до тієї, яка так і не сказала йому: «Залишся!»...Старша сестра давно викинула цього каліку і з квартири, і зі свого холодного серця, а вона їде до нього, щоб залишитися поряд з коханим назавжди...Невиліковна хвороба забирає у жінки пам`ять, але не може забрати її саму у того, хто готовий заради неї на все...

Лис В. Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї : роман / В . Лис . – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2014 – 240 с .

    Книга-літопис від лауреата численних нагород та премій Володимира Лиса — це життєвий досвід на перший погляд звичайної сільської жінки, бабусі Пелагеї .Ця мудра й милосердна жінка пережила війну й роки поневірянь, виховувала дітей і рятувала життя людей, вірила в силу трав та давні легенди. На долю Пелагеї випали біль і щастя, кохання та втрати, вона знала таємниці природи і найзаповітніші секрети людей. Цілителька  Пелагея розкриє вам таємницю щастя, яку розкрило їй саме життя. 

«Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» не просто книжка — це літопис народного досвіду, пам`ятник правічній мудрості українського народу. Це та сама велика мудрість нашого народу. І можливість долучитися до неї — велике щастя. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока — і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.

Шановні користувачі! Прочитати новинки Ви зможете, відвідавши Поворську бібліотеку . 

Приємного Вам читання! 

Усі чекають Миколая, а він уже поспішає

Все затихло надворі,                                        

Сяють зорі угорі,

Всі чекають - виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився,

Може, в небі заблудився?

   Забіліла дивна, холодна і чарівна зима! Вкрила землю снігами, дерева інеєм прибрала, льодом скувала річки. На землю прийшла зима. Майже цілий рік усі ми - й дорослі, й малята з нетерпінням очікуємо зимові свята. День святого Миколая, Новий рік, Різдво, Водохреща.

Свято Миколая припадає на 19 грудня. Святий Миколай уже за свого життя на землі маленьким дітям допомагав, хто потребував опіки. І тепер його вважають опікуном та помічником дітей, рибалок та всіх, хто потрапляє в біду. Про святого Миколая існує дуже багато легенд, але в нас найбільше закріпився звичай, що Миколай приносить у свій день чемним, вихованим дітям подарунки.
 В Поворській бібліотеці оформлена книжкова полиця  : 
 " 19 грудня  - день святого Миколая",
  біля якої була проведена бесіда : " Усі чекають Миколая, а він уже поспішає". Бібліотекарі розповіли діткам про це свято,про походження назв зимових місяців, згадали разом з учнями зимові прикмети та приказки, відгадували загадки. На завершення переглянули літературу, яка ознайомила з історією виникнення зимових свят, цікавими народними обрядами і піснями,колядками і щедрівками.

Азбука орігамі - тільки ножиці й папір

 

    Не секрет, що маленьким дітям особливо потрібні заняття, які будуть для них не тільки розвагою, але й тренуванням уважності, зосередженості, спритності та розвитку творчих здібностей.Одним з таких і розваг, і одночасно тренувань, є найдавніше мистецтво орігамі - складання з паперу різноманітних фігурок, - яке доступне навіть маленьким діткам.Сьогодні, маючи в розпорядженні інтернет де розміщені схеми орігамі, фігурки квітів, тварин, овочів і фруктів,сніжинок ,літаків і човників, бібліотекарі Поворської бібліотеки мають можливість за захоплюючим заняттям поспілкуватися та урізноманітнити заняття з кожною дитинкою, навчити його азам роботи з папером.

Фахівцями доведено, що прості орігамі для дітей, як не можна краще йдуть дитині на користь.Складання з паперу тренує акуратність і посидючість, пам’ять і кмітливість.Складаючи папір і щоразу отримуючи цікаві фігурки, учні цікаво і корисно проводять у бібліотеці дозвілля.

Година реквієм: " Розіп’ята душа на Хресті всевишньої печалі"

Пекельні цифри та слова
У серці б’ють, неначе молот,

Немов прокляття ожива
Рік 33 -й...
Голод...     Голод!
Далекий 33-рік
Б’є невгамовним болем в груди,
Свіча запалена горить
Ми мусим пам’ятати люди!

    Пам’ять  - нескінченна книга, в якій записано і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок в нашу історію вписано кривавим і чорним. Особливо вражаючі сторінки, де чорним шрифтом викарбовано слова                 " Голод", " Голодомор", 26 листопада - день вшанування загиблих у часи голодоморів.
   З цієї нагоди Поворська бібліотека -філія  провела годину реквієм:                " Розіп’ята душа на Хресті всевишньої печалі". Під час проведення заходу ведучі - Ващук Ольга та Сухацька Віра розповіли про страшні події 1932 - 1933 років.
   У 1933 році був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду лягло у могили - старих, молодих і дітей, і ще ненароджених у лонах матерів...
   Сонце сходило над вихололими за довгу зиму полями, а сідало за обрій кольору крові й не впізнавало землю. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертному сні.
   Довгий час трагічний голодомор в Україні був замовчуваний. На нього наклали " табу" здавалось навічно. Мовчали державні мужі, мовчали історики, мовчала преса. Та не можна було змусити мовчати всіх очевидців, які пережили цей жах і дивом залишились живими...В нашому селі Поворськ проживає очевидиця тих страшних подій Скулінець Ліля Хомівна. Вона пережила голодомор, війну. Довелось побачити, відчути на собі усі жахіття, тяжкі муки масового голодомору. Бог наділив її довгим віком, адже у серпні їй буде 90 років.
   Проникливо прозвучали вірші: " Вічний монолог", " Ти кажеш не було голодомору"
 Д. Білоуса та інсценізація  "...Загупало в двері прикладом..." П.Тичини у виконанні учнів Поворської школи Демчука Володимира, Степанюк Софії, Новарчук Саши, Новарчука Миколи та Кухарука Станіслава.

   Священником УПЦ Київського патріархату отцем Дмитром було відслужено поминальну панахиду по невинно убієнними.Усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв голодомору та запалили свічки.

  Хай у кожному місті і селі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом - уклінно припаде до їх могил, поставить свічку.

   Хай ця хвилина увійде в наші серця молитвою, очистить наші душі від зла...
   У бібліотеці діяла книжкова виставка:
 " Тільки з пам’яті пам’ять не стерти", де розміщені книги, які розповідають про жахливу сторінку в житті українського народу.