Година - пам’яті : " Чорна сповідь моєї Вкраїни"

 

      У суботу 23 листопада в Поворській сільській бібліотеці відбулась година  пам’яті : " Чорна сповідь моєї Вкраїни" приурочена до Дня пам’яті жертв голодомору, адже це день глибокої скорботи і туги за мільйонами обірваних життів наших співвітчизників.

   На заході були присутні начальник відділу культури Тетяна Іванівна Матяшук, сільський голова Сергій Володимирович Семенюк, cвідок голодомору Ліля Хомівна Скулинець, отець Дмитро Української Православної Церкви Київського патріархату та користувачі бібліотеки.
Ведучі заходу Віра Сухацька та Андрій Алієв пригадали страшні сторінки історії нашого на-
 роду-трагедію 1932 - 1933 р.р., що забрала життя мільйонів людей.

  В українських селах від голоду гинули і дорослі, і діти.У той час в Україні щодня помирало понад 25 тисяч наших співвітчизників. Але найжахливішим є те, що він був штучно створений тодішньою владою.

   До присутніх звернувся сільський голова , котрий зазначив, що в цю хвилину поворчани разом із всіма українцями вшановують пам’ять жертв голодоморів, згадують і віддають данину пам’яті  невинно убієнним. Виступаючий із щемом у серці говорив про тих, хто дивився смерті у вічі.

   Непрохана сльоза виступила на обличчях присутніх, коли  ділилась своїми спогадами свідок  Скулинець Ліля Хомівна. Люди їли все, що можна було жувати. Варили цвіт акації, зелену лободу змішували з товченими качанами кукурудзи, і  щасливим був той, хто міг додати жменьку висівок. Від такої їжі пухли ноги, тріскалася шкіра. Люди тихо вмирали, а живим було байдуже, бо вони божеволіли і дичавіли від голоду. Батьки несли на цвинтар мертвих дітей у мішках, везли на візках, у кого була ще хоч якась сила. Вимирали цілі родини, особливо де було багато дітей. Люди божеволіли від голоду. Почалося людоїдство.

       Отець Дмитро відслужив поминальну панахиду. У своїй промові наголосив, що час не може загоїти рани, заподіяні більшовицькою владою, тому ми, повинні молитися за невинно убієнних та берегти пам’ять про них.

   
  
      Поворчани вшанували пам’ять мільйонів загиблих життів співвітчизників хвилиною мовчання та запалили свічки.

В бібліотеці була організована викладка книг : " Невиплакані сльози України".