четвер, 16 лютого 2017 р.

Вечір - зустріч: " Афганістан: осколки пам’яті"

  О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх своїх синів , як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати.

    15 лютого 2017 року минає 28- років з часу, коли для українських солдат закінчилась ця страшна війна. Впродовж десяти років в Афганістані точилась війна, в результаті якої, півтора мільйона загинуло. Через горнило радянсько - афганської війни пройшло більше 160 000 тисяч українців. Службу в Афганістані відбули 2330 волинян, 70 заплатили за це життям. Загинуло й 15 чоловік з Ковеля і району.
   До 28- річниці виведення військ з Афганістану працівники бібліотеки пропонують своїм користувачам книжкову виставку : " Ціна чужої війни", на якій розміщені фотографії наших земляків, які брали участь в цій війні також література та періодичні видання.
    В актовому залі Поворської школи відбувся вечір - зустріч : " Афганістан: осколки пам’яті".
Ведучі розпочали зустріч зі спогадів про тих, хто пройшов через пекло афганської війни.      Закінчилася десятилітня війна. Багато молодих воїнів інтернаціоналістів були нагороджені орденами і медалями. Але найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих - пам’ять. Історія цієї війни написана кров’ю солдат і сльозами жінок та матерів, обелісками з залізними зірочками та піснями, які увірвалися в наше життя фронтовим вітром.
   Воїни афганці... Ми тепер називаємо їх по різному: інтернаціоналісти, ветерани. А цю війну називаємо помилковою. 70 років тому було покладено край фашизму. Діди наші думали, що та війна - остання. Проте вони не знали, що їх онуків також будуть називати ветеранами.
   Під час заходу відбулася концертна програма за участю учнів Поворської школи.
   У цей день з вуст виступаючих часто звучало побажання, яке об’єднує всіх українців: щоб на нашій землі якнайшвидше запанував мир.
    Ніхто і ніщо не в змозі виміряти глибину людських трагедій, психологічних потрясінь, що спіткали людей, які пройшли такий сладний життєвий шлях...
 
Цього дня, 15 лютого , ми вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах.
 Вклонімося ще раз їм та їхнім матерям і батькам. Віддаймо їм всю свою шану і повагу
 : синам - за передчасну погаслу юність, а матерям - за передчасну сивину. І не забуваймо про те, що Афганістан не повинен піти в забуття - ні сьогодні, ні завтра, ніколи.
 Пам’ятаймо ! Шануймо пам’ять про них!

Немає коментарів:

Дописати коментар